Історія справи

Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №6/152
Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №6/152
Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №6/152
Постанова ВГСУ від 11.03.2014 року у справі №6/152
Постанова ВГСУ від 02.02.2016 року у справі №6/152
Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №6/152

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 6/152

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Єрьоменко В.В. (дов. від 09.04.13р.)

від відповідача Воєводін Р.І. (дов. від 16.12.14р.), Максименко С.П. (дов. від 12.12.14р.)

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р.

у справі № 6/152

за позовом фізичної особи-підприємця Шутка Олександра Володимировича, м. Київ

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Росичі", м. Київ

про повернення вилученого майна

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.14р. у справі № 6/152 (суддя Морозов С.М.) змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.11р., а саме, з відповідача на користь позивача стягнуто 1150058,40 грн вартості 123 хутряних виробів. Визнано таким, що втратив чинність наказ від 12.12.11р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р. (головуючий Лобань О.І., судді Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із винесеними судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 02.12.14р. та постанову від 23.02.15р. скасувати. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 56 Конституції України, ст.ст. 387, 1173 ЦК України, ст. 43 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 36, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Чинним рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.11р. у справі № 6/152 зобов'язано відповідача у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили повернути позивачу майно, вилучене на підставі протоколу огляду місця події від 15.06.06р., а саме 123 хутряні вироби. На виконання вказаного рішення судом 12.12.11р. видано наказ.

28.11.12р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання вказаного рішення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1148618 грн вартості 123 хутряних виробів, в зв'язку з відсутністю зазначеного майна в натурі.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.14р. у справі № 6/152, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р., заяву задоволено.

Статтею 115 ГПК України визначено, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Однім із заходів примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні (п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно п. 7.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12.р, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом першої інстанції, при підрахунку вартості кожного хутрового виробу, визначеного в резолютивній частині рішення від 10.11.11р., загальна вартість хутряних виробів становить 1150058,40 грн, а вказана в мотивувальній частині цього рішення вартість 1118222,40 грн є невірною внаслідок помилкового арифметичного складання. За таких обставин, суди обгрунтовано задовольнили заяву позивача про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення з відповідача 1150058,40 грн встановленої вартості 123 хутряних виробів, в зв'язку з відсутністю у останнього зазначеного майна, що підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, оскаржені ухвала та постанова прийняті з дотриманням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15р. у справі № 6/152 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова